Висвітлено результати геоелектричних досліджень Євразійського складчастого поясу і прилеглих територій на великому просторі від Карпат до Байкалу, методи обробки та інтерпретації глибинних електромагнітних зондувань. Побудовано моделі електропровідності земної кори та верхньої мантії тектоносфери Карпат, Українського щита, Донбасу, Дніпровсько-Донецької западини, Криму, Кавказу, Тянь-Шаню, Турану, Паміру, Алтаю і Байкальської рифтової зони та описано можливі геологічні причини утворення аномальних зон високої електропровідності.

Розглянуто технологію побудови комплексних геоелектричних моделей ендогенних родовищ золота Українського щита та Донбасу. Наведено характеристики геологічної будови та золотоносності металогенічних районів і зон, вперше описано геолого-структурні та геоелектричні моделі головних родовищ і рудопроявів золота. Визначено геолого-геофізичні критерії та ознаки золотого зруденіння Донбасу й Українського щита.

Освещены результаты исследований геоэкологических и геомеханических процессов при подземной разработке угольных пластов в Донбассе. Впервые проанализирован механизм протекания процессов, которые сопровождают закрытие шахт. Рассмотрено влияние способов управления горным давлением на процесс деформирования и сдвижения горного массива. Изложены результаты экспериментальных исследований воздействия увлажнения на основные механические характеристики горных пород. Предложены методы прогноза опасных явлений, которые могут возникнуть при затоплении выработанного пространства шахт при их мокрой консервации. Особое внимание уделено решению социальных вопросов, возникающих при закрытии шахт в Донбассе.

В контексте теории тектоники плит предложена модель Криворожско-Кременчугской межмегаблоковой шовной зоны на основе комплексного анализа геолого-геофизической информации, полученной в результате геологических, грави-, сейсмо-, магнитометрических исследований и существенного вклада геоэлектрических данных, полученных методами магнитометаллургического зондирования и магнитовариационного профилирования. На основании результатов экспериментальных наблюдений естественного электромагнитного поля Земли рассмотрена Кировоградская аномалия высокой электропроводности. Приведена объемная модель распределения геоэлектрических параметров.

Приведена модель геологического строения и формирования Орехово-Павлоградской шовной зоны (ОПШЗ) и Приазовского мегаблока Украинского щита, полученная по результатам геоэлектрических исследований методами магнитотеллургического и аудиомагнитотеллургического зондирования и обобщения всех геологических материалов по их территории на основе концепции тектоники плит. Рассмотрена ОПШЗ как коллизионный шов (зона столкновения) двух микроконтинентов: Сумско-Приднепровского и Курско-Приазовского. Предложены рекомендации по проведению в данном регионе поисковых работ на металлические и неметаллические полезные ископаемые.

Розглянуто основні напрямки діяльності УкрНДМІ в сфері підвищення безпеки та ефективності технологічних процесів вуглевидобутку за рахунок геофізичного прогнозу будови та стану масиву гірських порід. Висвітлено мету, задачі, що розв'язуються, методичні основи та апаратурне забезпечення геофізичних методів. Наведено конкретні приклади використання геофізичних методів для вирішення завдань для вугільної промисловості, будівництва на територіях, що підпрацьовуються, прогнозу та картування небезпечних геологічних та тектонічних явищ, не пов'язаних з гірничними роботами.

Наведено результати вивчення тектонічних фаз, які вплинули на розвиток Донецької складчастої споруди і були пов'язані з лівими та правими обертаннями Донецького ромбоїдального мегаблока. Відмінні риси будови Донецького сегмента у межах Прип'ятсько-Дніпровсько-Донецького рифту зумовлені ефектами посилення або демпфірування поштовхів тектонічних фаз як відгуку на зміну просторової орієнтації активних зусиль стиску або розтягу. У межах запропонованих часових інтервалів поширення детермінованих варіантів полів напруг доведені просторові закономірності активізації рухів кемерійського та альпійського тектонічних циклів у Донбасі.

Розглянуто основні напрями діяльності УкрНДМІ НАН України в галузі підвищення безпеки й ефективності технологічних процесів вуглевидобутку за допомогою геофізичного прогнозу будови та стану масиву гірських порід. Наведено цілі, розв'язувані задачі, методичні засади й апаратурне забезпечення застосовуваних геофізичних методів. Показано конкретні приклади використання геофізичних методів для вирішення завдань вугільної промисловості, будівництва на підроблюваних територіях, у сфері прогнозу та картування небезпечних геологічних і тектонічних явищ, не пов'язаних з гірничими роботами.